Загрузка...

Головний актор серіалу “Останній москаль” розповів як його зустрічали у Москві [ВІДЕО]

Російський актор Ігор Скрипко зізнався, що зпочатку зчинився галас.
-Вітаю знову в Україні! Я так розумію, що можу з тобою спілкуватися українською, бо, зважаючи на великий досвід в українському кіні, ти розумієш все.
-Так, але розмовляти буду російською.
-Ти ще не розмовляєш, хоча найважчі слова української мови ти вивчив. Це слово “паляниця”. Тепер ти навіть у московському театрі, коли замовляєш курячу котлету, то кажеш “куряча котлета”, а не “куриная”.
-Ні, я кажу “куряча”.
-Зважаючи на те, що ти повернувся на майданчик “Останнього москаля”, тебе не били, не катували.
-Там чи тут?
-Там.
-Ні, ніхто не бив. Був галас у пресі, негативно так поставилися, думали: “Ну, все – такая ситуація і ось так зняли!”.
А коли подивилися, дивилися мої колеги та педагоги, чия думка мені важлива, і їм сподобалося. Бо не було нічого злого, політичного. був гумор, комедія.
-Ти погоджувався на роль москаля в українському серіалі в найважчий час у стосунках між Україною і Росією.
-Так, я хвилювався, адже це моя перша головна роль.
Найбільше я хвилювався через це, бо актору потрібно думати про роль.
Мені здається, не потрібно втручатися в ці проблеми.
-Ти близько товаришуєш з колегами-акторами з серіалу. Галя Безрук до тебе навіть на День народження прилітала.
-Так, вона прилітала, це був чудовий сюрприз. Звісно, я запрошував, ми телефонували один одному, і якось не домовилися.
А тут вже свято, а Галя не прилетіла і навіть не привітала. І тут моя вечірка, я виходжу, і тут раптом виходить вона. Це був сюрприз!
-За усіма правилами кіножанру романи зі знімального майданчика переходять у життя.
-Галя мені дійсно подобається, це бачать всі. Але не знаю, наскільки це почуття взаємне, на все воля Божа.
-Чи впізнають українці за кордоном тебе – “останього москаля”?
-Одного разу я поїхав на відпочинок у Барселону. На пляжі до мене підходить компанія хлопців і починають до мене говорити російською.
Я питаю: “А чому одразу російською?” – “Так ми ж тебе знаємо, ти ж у нас знімався, ти “москаль!” Зрештою ми подружилися, спілкувалися . Вони з Києва виявилися.
А ще була історія вже перед відльотом з Барселони. Мені потрібно було швидко купити якісь сувеніри, хамон, звісно. Я заходжу в ресторан, а там всі говорять іспанською, я питаю: “А російською у вас хтось розмовляє?”
І тут виходить величезний охоронець, бачить мене і каже: “Останній москаль!” Хамон я не купив, тому що ми весь час з ним фотографувалися та спілкувалися.

Proudly Powered by Blogger.