Історичні паралелі російської геополітики

В боротьбі за власні геополітичні інтереси Російська Федерація постійно нехтує усіма принципами демократії, а президент Володимир Путін у гіпертрофованому прагненні диктувати правила гри, проводить політику ізоляціонізму власної країни. 
Причому, світове співтовариство не полишає враження, що усе це вже було...
Для початку трішки історії:
31 серпня 1939 переодягнені в польську військову форму солдати СС напали на військовослужбовців вермахту на кордоні з Німеччиною, в районі польського міста Гляйвіц, захопили радіостанцію.
Винахідниками провокації проти польського народу були гестапівці з оточення фюрера, а кодовим сигналом мала служити фраза Гейдріха: «Бабуся померла».
Всі убиті «німці» були в'язнями з німецьких концтаборів. Гітлер, "обурений" розстрілом «мирних німців у зелених мундирах», заявив, що на територію Німеччини скоєно напад та оголосив Польщі війну.
Розробники нинішньої російської інтервенції на Сході України думали і діяли за цими ж принципами. «Інтелектуали» з російського ГРУ (судячи з «Акваріуму» Суворова) здатні лише на грубу, нахабну, неприкриту брехню. 
«Правдивість не має значення, переможців не судять», – учив своїх підлеглих фюрер.
Сьогодні офіційна Варшава та провідні політичні сили на усіх рівнях активно лобіюють зближення української влади з країнами Євросоюзу. 
Однак, польські інформаційні джерела у питанні висвітлення ситуації на Сході України, передусім Інтернет-ресурси, незважаючи на історичні паралелі, досить щільно наповнені проросійською риторикою. 
Здавалося б, нічого дивного, адже Російська Федерація для поляків - це, передусім, величезний ринок збуту для товарів з ЄС, а Україна в цьому плані значно поступається своєму сусіду. 
Та все ж, чи варто забувати власну історію?
Адже умиротворення агрессора вже було. 
Польща мала необережність виступати союзником гітлерівської Німеччини (польсько-німецька угода про ненапад 1934 р., німецько-польський договір про захист національних меншин 1937 р.), і лише після квітня 1939 р., коли Гітлер прийняв рішення про напад на Польщу, суспільство прозріло...
Грунт для майбутньої війни нацистські секретні служби спішно почали готувати ще заздалегідь.
В 30-х роках було створено Центральне відділення по Польщі, яке збирало дані про розселення, соціально-економічне, політичне та культурне становище німців у Польщі та поляків в Німеччині. 
Проводилась активна робота з польськими німцями, що було пов'язано з так званою акцією Танненберг - операції німецьких спецслужб щодо знищення і нейтралізації представників польської політичної еліти на початку німецького вторгнення і диверсійної діяльності. 
Завдяки допомозі агентів з числа польських німців нацистські айнзатцгруп влаштували у вересні-жовтні 1939 справжню різанину в західно-польських областях.
Відтак, складається враження, що сучасні кремлівські рупори пропаганди у Польщі, котрі діють як громадсько-політичні структури – це частина агентурної сітки Москви, що прагне ізолювати сусідів-українців та відвернути увагу європейців від істинного обличчя путінського режиму. 
Зокрема, у прихованій інтервенції російських військ на Донбасі, з 2014 року активно працюють польські націонал-радикальні угруповання, які займають відверто проросійську позицію, а їхні представники брали участь у подіях на Сході України на боці так званих «ДНР» і «ЛНР». 
На своїх сторінках у соціальних мережах вони не лише розміщують російську пропаганду, а й закликають молодих поляків долучатися до проросійських формувань, що воюють на Донбасі.
І зовсім не випадково, у лютому 2015 року в Польщі постає партія «Зміна» («Zmiana»), члени якої підтримують стосунки із представниками самопроголошених «ДНР» і «ЛНР». Більше того, вони зробили спробу запросити на установчий з’їзд партії навіть «міністра закордонних справ» т.зв. «ДНР» - Олександра Кофмана. 
Щоправда, його не впустили на територію Польщі. 
Окремі члени партії «Зміна» безпосередньо відвідували окуповані українські території, висловлюючи при цьому підтримку діям РФ. «Зміна» заперечує російське вторгнення до України, засуджує санкції Заходу щодо РФ та закликає налагоджувати дружні стосунки з В.Путіним.

Але ж чи не росіяни разом з німецькими націонал-соціалістами спланували агресію проти Польщі у відповідних протоколах до пакту Рібентропа-Молотова?!.
Два агресори - СССР і Рейх - поділили Польщу відповідно до сфер свого впливу. 
Про заздалегідь спланований напад СССР на Польщу свідчить маса документів НКВД, в них йдеться, що російські війська планували вступити в Польщу ще до 17 вересня 1939 р.
Ще за тиждень - другий до 17 вересня 1939 р. НКВД вже в своїх документах готувався до роботи в Західній Україні та Західній Білорусі.
Відповідно, НКВД вже створив там свої структури, а це означає, що ще фактично до 17 вересня 1939 р. йшла активно підготовка агресії проти Польщі. 
Відтак, російська версія про те, що агресію проти Польщі можна виправдати втечею польського уряду, не витримує жодної критики.
Сьогодні Польща повинна знати свою «п’яту колону»: лідер партії «Zmiana», відомий своїми неонацистськими і проросійськими поглядами, політичний діяч Матеуш Піскорський – неформальний речник Кремля у Польщі. 
Він часто виступає у російських ЗМІ із питань, пов’язаних передусім із російсько-українським конфліктом, критикуючи при цьому політику Заходу і Польщі щодо Росії. 
Він також є представником в РП Міжнародного євразійського руху та очолює аналітичний центр «Європейський центр геополітичного аналізу» (ECAG), який, серед іншого, обгрунтовує ідеї євразійства, «законності» підстав втручання Росії у внутрішні справи пострадянських країн.
«Експерти» ECAG влаштовували спостережні місії під час конфліктів, зокрема у Лівії, Сирії. Як спостерігачі також були присутні на т.зв. референдумах в АР Крим і на Донбасі, обґрунтовуючи їх легітимність.
Так, М.Піскорський, як «міжнародний спостерігач», у березні 2014 р. був присутній на незаконному референдумі в АРК та коментував його проведення для російських ЗМІ, а в листопаді 2014 році побував у Донецьку, де зустрічався з одним із лідерів сепаратистів Олександром Захарченком...
Ще перед початком Другої світової війни Абвер отримав від генштабу завдання запобігти руйнації промисловості польської частини у верхній Сілезії. 
Цей район був важливий для німецької військової економіки та повинен був включитися в німецьку програму озброєнь. 
Для подібної операції слід було підготувати людей, таких собі «піскорських», які чудово володіли польською мовою і добре знали відповідні об'єкти, щоб безпосередньо перед початком бойових дій вермахту потай перекинути їх на місце, аби врятувати ці об'єкти від руйнування. 
Штаб оперативного керівництва збройними силами та генеральний штаб проявили зацікавленість у подальшому розвитку підрозділів, які під відповідним маскуванням могли б використовуватися в прифронтовому тилу противника.
​Звісно, ніхто не береться стверждувати, ​що росіяни готують нині наступ на Польщу, однак у добу інформаційних воєн, агенти впливу, як от згаданий пан Піскорський, виконують свою роботу. І зовсім не дивно, що Агентство внутрішньої безпеки вже зацікавилося агентами Кремля.
Регулярно пропагує діяльність проросійських сепаратистських і терористичних угруповань на Сході України видання Xportal.pl, що належить радикальній націоналістичній організації неонацистського і фашистського спрямування «Фаланга» (Falangа). Її лідер і головний редактор сайту Бекер Бартош є заступником голови вищезгаданої партії «Зміна». 
Влітку 2014 року він теж перебував з візитом у так званій «ДНР» та зустрічався з лідерами сепаратистів. Більше того в жовтні цього ж року прагнули потрапити на територію України ще двоє членів цієї радикальної організації.
Щоправда, план не здійснився - їх затримала Державна прикордонна служба України з подальшою трирічною забороною в’їзду на територію України.
Члени «Фаланги» проводять агітаційну роботу в інтересах проросійських збройних формувань на Донбасі. Так, на сторінці групи «Слов’янська сила» («Slowianska Sila») у соціальній мережі Фейсбук, адміністратором якої є активіст «Фаланги» Оскар Томашевський, розміщено інформацію про набір добровольців до так званої «Армії Донбасу», описано маршрут, способи доїзду та місця збору у Донецьку (вул. Щорса, 62). Члени організації рекомендують спочатку їхати до Москви, потім потягом до Ростова-на-Дону, а вже звідти бусом можна дістатися до Донецька. Відразу ж наголошується, що у «донецькій армії» грошей за службу не платитимуть, оскільки вона складається з добровольців, проте запевняють: забезпечать усім необхідним - зброєю, формою, їжею і медичною опікою. Знання російської мови для іноземців не обов’язкове.
Мілітарі - оголошення з аналогічними відомостями розміщене у мережі Фейсбук також на сторінці «Поляки за Новоросію» («Polacy za Noworosja»).
Роботу з набору молодих людей для участі у бойових діях на Сході України на боці так званих «ДНР» і «ЛНР» проводить також «Табір великої Польщі» («Oboz Wielkiej Polski», OWP) – праворадикальна організація, члени якої причетні до діяльності терористичних формувань, що воюють на Донбасі.
Російська агентурна мережа впливу проглядається й у дільності «Краківського Стрілецького підрозділу 2039» (Krakowska Jednostka Strzelecka 2039, м.Краків, далі - JS 2039, http://js2039.pl,) громадсько-виховної організації «Стрілецький союз «Стрілець» (Zwiqzek Strzelecki «Strzelec» Organizacji Spoleczno—Wychowawczej) та організації «Польська система рукопашного бою «Халлер» (Polski System Walki Wrecz «Haller»), які під виглядом парамілітарних патріотичних структур не тільки поширюють радикально-націоналістичну та неофашистську ідеологію, але й здійснюють військову підготовку своїх членів.
До слова, громадсько-виховна організація «Стрілецький союз «Стрілець» зареєстрована у 1990 р. Своїм завданням декларує підготовку молоді до військової і державної служби, громадського життя тощо. 
Москва, як бачимо, працює в Польщі на перспективу, перспективу спотворення істини задля власної геополітичної, параноїдальної для усього світу ідеї «русского мира».
Керівником одного зі взводів «Краківського Стрілецького підрозділу 2039» є Міхал Прокоповіч, житель Кракова, який підтримує тісний зв'язок з впливовими діячами вищезгаданих «Фаланги» та партії «Зміна», зокрема, з Данеком Адамом (один з ідеологів «Фаланги», засновник цієї структури у м.Краків, член партії «Зміна», прихильник фашистської ідеології) та Бекером Бартошем. МіхалтПрокоповіч є регіональним координатором партії «Зміна» в Малопольському воєводстві.
Мізал Прокоповіч та керівник «JS 2039» Дуль Марцін, теж з Кракова, поширюють серед членів «Краківського Стрілецького підрозділу 2039» антинатівську та антиукраїнську пропаганду. Підтвердженням цього є те, що багато його членів на своїх сторінках у соціальних мережах розміщують прапори «ДНР» і «ЛНР», входять до груп проросійських націоналістів, підтримують контакти з членами «Фаланги» та «Зміни».
«JS 2039» активно пропагує свою діяльність серед студентів Ягеллонського університету (м.Краків). Зокрема, зазначена структура підтримує сталий контакт із Секцією військової справи та збройних конфліктів Наукового кола національної безпеки університету.
Крім того, вищезазначені особи проводять роботу з підбору добровольців для участі в бойових діях у складі диверсійно-штурмової розвідувальної групи «Русич» на Сході України.
Відтак, доводиться визнати, що у Польщі діє мережа громадсько-політичних структур, робота яких, переважно за посередництва партії «Зміна», ймовірно координується російськими спецслужбами.
Рівень суспільної підтримки згаданих радикалів у Польщі є незначним, тому вирішального впливу на формування громадської думки вони не мають. 
Однак, їхня присутність у публічному дискурсі легітимізує діяльність у польському інформаційному просторі інтернет-тролів, провокує конфронтацію між поляками та українцями. Чого варті нещодавні гасла фанатів на матчі з регбі у місті Любліні між командами Польші та України: «Львів – повернемо! Бандерівців – вб’ємо!».
І наостанок, Кремль працює у Європі комплексно! Путін не полишає власних амбіцій щодо сфер впливу на країни «соцтабору».
Цього разу сумна звістка надійшла від сусідів. Комуністи Чехії наклали вето на пропозицію ратифікації Угоди про асоціацію Україна-ЄС. 
Відтак, питання розгляду ратифікації Україна-ЄС навіть не було внесене до порядку денного нижньої палати чеського парламенту. При цьому, блокування ратифікації відбулося саме того дня, коли в Чехії з візитом перебував міністр закордонних справ України Павло Клімкін. 
І хоча є сподівання, що це питання розглядатимуть на наступній зустрічі нижньої палати у другій половині червня, все ж Кремль вкотре демонструє своє вміння розсварити Європу. Адже Чехія є однією з восьми країн, які ще не ратифікували асоціацію Україна-ЄС.
Багато польських політичних експертів вважають ультра-екстреміські рухи кремлівськими проектами, але саме вони, на думку Кремля, мають бути використані як аргумент на користь існування у Польщі офіційної політичної сили, що підтримує російську політику. А це - далеко не так.
І замість післямови. Інтереси Польщі - понад усе, однак, якщо не впливати на власну "п'яту колону", можна вкотре дочекатися "бабуся померла", тільки тепер уже... російською.

Proudly Powered by Blogger.